Ти – вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…

4 лютого в приміщенні актового залу опорного закладу «Бутенківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Ю. П. Дольд-Михайлика» відбулася година пам'яті «Афганістан — мій біль, моя пекуча рана», яку підготувалазавідуюча Бережнівським будинком культури Тетяна Пасічна разом з бібліотекарем Тетяною Устименко, керівником гуртка Тетяною Дубовськовою та творчими учнями школи за сприянням сільського голови Бутенківської ОТГ Миколи Скрильника та фінансової допомоги Зінаїди Норки, Івана Стрюка, Олега Безкібального.

Лейтмотивом заходу стала думка: війна – це безумство, це невиправдана жорстокість, це найстрашніше і найбезглуздіше, що тільки є у світі. Дорогою ціною розплачувалися наші земляки, виконуючи свій інтернаціональний обов’язок. Солдати гинули. І кожна смерть була страшною, бо безжально уривала життя у вісімнадцять, коли небо таке високе, коли промені такі сонячні, коли почуття такі ніжні й життя тільки починається…

Ведучі Тетяна Пасічна та Юлія Маслакова розповіли присутнім про афганців–земляків, які назавжди пішли з життя під час боїв, та вшанували всіх загиблих та померлих хвилиною мовчання.На заході були присутні воїни-інтернаціоналісти: Іван Голик,Валерій Бондаренко,Володимир Балацький, Віктор Кравчина,Анатолій Демченко, Вадим Чумак, ОлегЛуговий,Олександр Черевко, Сергій Мих,Микола Каплатий,Олександр Дорофієнко,Ілля Кобель, Іван Бреус, яких учні початкових класів привітали хлібом-сіллю, квітами та власноруч виготовленими янголами.

До слова були запрошені першийзаступник голови Бутенківської сільської ради Ігор Федь та директор школи Григорій Журавель,які подякували воїнам за мужність, самовідданість й героїзм.Володимир Балацький, голова Бутенківського осередку воїнів- афганців, запалив свічку пам’яті загиблим землякам. Художник Бережнівського будинку культури Володимир Соколов подарував дві картини, написані на склі, присутнім ветеранам та Бутенківській сільській раді. Зворушливі пісні у виконанні Олександра Пасічного, Карини Мокієнко, Ярослави Козар, що лунали в залі, розчулили кожного з присутніх, вразили до глибини душі. Мати воїна-інтернаціоналіста, який відійшов у небуття в мирний час,Павла Литвина Валентина Литвинза допомогою пісні «Повій, вітре, на Вкраїну» закликала берегти мир. Любов Єрмакова поетичними проникливими рядками Матері-України згадала, що війна безжально перекреслила тисячі молодих життів, переінакшила надії, плани, понівечила тіла і долі. Але разом із тим, серед страшних небезпек, вогню, крові, нелюдського напруження воїни мужніли і загартовувались. Тепла, щира зустріч завершилась танцювально-пісенною композицією «Ні – війні!».

Катерина Соколова,

учитель української мови та літератури

опорного закладу «Бутенківська ЗОШ І-ІІІст.»