09:41
Небесна Сотня дивиться на нас із неба

Небесна Сотня – то постійно відкрита незагойна рана для тих, хто втратив рідних, близьких, колег, а також для всіх патріотів України – і тих, хто був на майдані, і тих, хто має це почути в своєму серці. Непересічна подія відбулася 22 березня 2017 року в селі Бутенки на території Бутенківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Ю. П. Дольд-Михайлика, де у треті роковини смерті було відкрито меморіальну дошку Герою України Гаджі Петру Мироновичу, який став 104 Героєм Небесної Сотні.

Ще задовго до початку відкриття меморіальної дошки на стіні, поряд з центральним входом до школи, в якій вчився Петро Гаджа, подвір’я навчального закладу «вдягнулося» у блакитно-жовті барви з вишиваним орнаментом, лиш одна маленька постать виділялася з-поміж галасливої дітвори. Це мати Героя Небесної Сотні Марія Гаджа. Один лиш Бог знає, які думки роїлися в голові у жінки, яка втратила сина, стоячи біля школи, яку колись у далекому 1981 році закінчив юнак.

А народився Петро Миронович Гаджа 3 липня 1966 року у місті Рахів Закарпатської області. Із Рахова у 1980-му сім’я переїжджає на Полтавщину і поселяється в селі Бутенки, де Петро Миронович навчається в 8 класі Бутенківської середньої школи, яку закінчує у1981 році. Потім хлопець здобуває освіту в Кобеляцькому ПТУ,проходить строкову службу у лавах Радянської Армії. Більшу частину свого життя він прожив у Києві, де займався вантажоперевезеннями. Завжди працював, не покладаючи рук. Вірив, що лише наполегливою працею досягаються цілі. Був скромною, порядною та доброзичливою людиною, сповненим оптимізму, із вольовим характером. Відразу після побиття 30 листопада 2013 року "Беркутом" мирних активістів приїхав на Майдан Незалежності у Києві, де став активним учасником Революції гідності. Був зарахований до 8-ої (Афганської) сотні Самооборони Майдану. Брав участь у нічних чергуваннях, захищав барикади. У складі розвідувальної групи "Кажан" ходив добувати інформацію про розміщення та пересування "тітушок" і бійців "Беркуту", що часто рятувало активістів Майдану від небажаних сутичок.18 лютого 2014 року під час сутичок з бійцями "Беркуту" під Верховною Радою України отруївся газом. Був шпиталізований до лікарні, де майже місяць лікувався від газових опіків бронхів та легень.19 березня 2014 року його виписано з лікарні, збирався у санаторій, але 22 березня 2014 року помер. Був похований у селі Гоголів Броварського району Київської області. 21 жовтня 2015 року на вимогу матері перепохований у місті Рахові Закарпатської області. Указом Президента України Петра Порошенка № 890/2014 від 21 листопада 2014 року за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності Петру Мироновичу Гаджі посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка», а в червні 2015 року нагороджено медаллю «За жертовність і любов до України» від УПЦ КП.

На відкритті пам’ятної дошки були присутні депутат обласної ради Петро Ворона, перший заступник голови райдержадміністрації Жанна Шевцова, голова районної ради Володимир Кішінський, начальник відділу освіти Наталія Коваль, учасник революції Гідності від «Свободи», побратим героя Костянтин Красовський, представники місцевого самоврядування на чолі з секретарем сільської ради Валентиною Дригою, похресниця Петра Мироновича Катерина Дяченко, громадський активіст, ініціатор і меценат, за чиї кошти виготовлено дошку, Павло Гунжель. Було помітно неозброєним оком, як хвилювалися та підбирали слова виступаючі, щоб не додавати зайвого болю матері та щоб донести до школярів вагомість події.
«Героями не народжують, героями стають. Напевно, мама Петра, не могла знати про таку долю своєї дитини. Та Петро Гаджа загинув як Герой. Тому ми не маємо права зрадити його пам’ять, повинні усіляко підтримувати її та робити все, щоб не забувати про його жертву та інших Героїв Небесної Сотні», - наголосив у своєму виступі Петро Ворона.«Ця дошка має стати найкращим нагадуванням для усіх нас, а особливо для учнів школи, що були такі люди, і серед них Петро Гаджа, які не хотіли помирати, але в ім’я перемоги справедливості віддали своє життя за всіх нас. Ви маєте бути гідними і гордими з того, що саме у вашій школі навчався Герой. Ви повинні пам’ятати і задумуватися над своїми вчинками. І ваші кроки мають бути достойні пам’яті такого Героя Небесної Сотні», - з такими словами звернулася до присутніх Жанна Шевцова. А Володимир Кішінський у своєму виступі наголосив, що Петро Гаджа належав до тих людей, для кого Україна була понад усе. Його зброєю була сила волі, віра у перемогу, впевненість у майбутньому української держави. Нехай ця меморіальна дошка стане нагадуванням всім про світлу і мужню людину, безсмертного бійця Небесної Сотні – Петра Гаджу, не дає згаснути пам’яті про нього та спонукає нас жити для України. Проникливим і повчальним для школярів був виступ учасника революції Гідності від «Свободи», побратима героя Костянтина Красовського. «Майдан не пройшов для нас безслідно. Він всіх нас змінив докорінно. Він змусив нас по-іншому сприймати всі ті події, які відбувалися в державі.Майдан навчив нас бути небайдужими. Він навчив нас не тільки мріяти, а й працювати, робити конкретні кроки до розбудови нової країни. Країни нашої мрії. Та нас змінили не морозні холодні ночі і постріли беркутівців, а перш за все ці люди, які віддали найдорожче – життя в ім’я нашої мрії.» Павло Гунжель, приватний підприємець, за власні кошти, якого на фасаді Бутенківської школи встановили пам’ятну дошку сказав: « Моя душа, як кажуть, лежить до того, щоб не забувалося нічого. Ті події, всі герої, що поклали життя за Україну, щоб про них пам’ятали». Дуже зворушливо звернулася до присутніхКатерина Дяченко, похресниця Петра Гаджі: « Він назавжди залишиться в моїй пам’яті. У пам’яті моїх батьківув чудовою людиною. Він жив у Києві,тому ми досить рідко бачилися, але я пам’ятаю лише прекрасні моменти.»

 

Нелегко було говорити мамі Героя – Марії Гаджі. Та кожне її слово й без підсилення звуку чули серцем присутні. «Я вдячна всім, хто пам’ятає мого сина, шанує його пам’ять та допомогає мені у скрутну хвилину, - сказала Марія Миколаївна. – Мені важко говорити, бо ще надто свіжиий біль втрати, спогади печуть душу. На Майдан його привели справедливість, яка жила в його серці, нетерпимість до зла й бажання змінити Україну.Він був добрим сином. Мене зворушувала його любов до життя. Важко змиритися і усвідомити, що більше не почую його слів, не відчую турботи, не побачу його посмішки. Прошу в Бога лише одного: щоб жертви Небесної Сотні не були марними, щоб Україна оновилася, щоб кров наших дітей не пролилася марно…». А закінчила свій виступ Марія Гаджа віршованими рядками: « Матусю, вибач, за чорну хустину. За те, що ти віднині будеш сама. Тебе я любив і любив Україну. Бо вона, як і ти, була в мене одна.»

Відкрили меморіальну дошку побратим Героя Костянтин Красовський та депутат обласної ради Петро Ворона.Присутні вшанували пам’ять загиблого під час Революції гідності випускника 1981 року Петра Мироновича Гаджі та випускника 2012 року, героя АТО Дзерина Антона Миколайовича хвилиною мовчання.

Освятив меморіальну дошку і провів літургію-молебень отець Дмитро Луценко, настоятель Свято-Пантелеймонівського храму с. Бутенки, представник Української православної церкви Київського патріархату.

Висловили подяку матері Героя за виховання свідомого і відданого своїй країні сина й учні школи. Проникливо декламували віршовані рядки про Небесну Сотню Калюжний Назар, Кобель Ярослава, Головня Олена, Жигилій Валентина, Ткач Марія. Захід завершився виконанням Козар Ярославою пісні «Над землею тумани» та покладанням квітів пам’яті до підніжжя меморіальної дошки.

Допоки ми живі – житиме пам'ять про наших Героїв. Петро Миронович Гаджа з меморіальної дошки щодня зустрічатиме і проводжатиме поглядом учнів. Нагадуватиме кожному, що він поклав життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні.

 

Віра Калюжна,

заступник директора з виховної роботи

Бутенківської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Переглядів: 391 | Додав: Atlant | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]