Конкурсний твір на тему

«Слово учня про учителя»

Із першого дня мого навчання в школі мама прищеплювала мені любов і повагу до вчителів . Зраз я вчуся у восьмому класі,а мама і до сьогодні не втомлюється нагадувати мені про те,що вчителі – це мої наставники ,найчудовіші на світі люди , справжні трудівники, які мріють виростити зі своїх учнів гідних громадян країни.

Так, я повністю згодна з мамою. За вісім років мого навчання в школі у мене було багато вчителів. Усім їм я вдячна за старанність і працю, з якими вони навчали мене, щоб я з кожним днем ставала більш освіченою та мудрою.

Кожен вчитель прагне виховати учня доброю людиною, чуйною, порядною, товариською, впевненою, самостійною та цілеспрямованою.

Учителі бувають різні: сурові, з гумором. Усі вони відповідальні, кожній дитині вчитель повинен розповісти, донести те, для чого вона ходить до школи.

Мені подобається слова Сократа: «У кожній людині сонце,тільки дайте йому світити». Я вважаю ,що тільки справжньому вчителю вдасться запалити це сонце у душах своїх учнів.

Дарина Стрюк, учениця 8 класу

***

Моя улюблена учителька - Наталія Дмитрівна Іванова. Це мій класний керівник із п’ятого класу. Я дуже люблю свою вчительку,тому що вона добре до нас ставиться. Наталія Дмитрівна розповідає нам історії про Україну і її людей. А викладає вона у нас англійську мову. На її уроках я хочу навчатись пізнавати світ. А ще наш класний керівник – щира патріотка. Вона вболіває за нашу Батьківщину і нас цьому навчає. Ось чому я люблю свою вчительку.

Людмила Ісай, учениця 6-Б класу

***

Наша школа велика і затишна. Мій клас - це друга сім’я. Кожного дня ми вивчаємо та пізнаємо багато цікавого. І допомагають нам у цьому наші рідні вчителі. Вони вчать нас бути розумними, добрими, сміливими.

Два роки я відвідую гурток «Меридіан», який веде Кордіяк Ігор Костянтинович, він дуже любить туризм і передає нам цю любов.

Ігор Костянтинович - сильний,сміливий. За час занять він навчив мене пішохідному та велотуризму. На велосипедах ми проїхали багато маршрутів Полтавської області. Ігор Костянтинович – патріот свого краю. І в походах він постійно розповідає про людей, природу, навчає нас берегти і охороняти свою рідну землю.

Коли виросту, хочу стати вчителем.

Максим Стрюк, учень 6-Б класу

***

Нема лихішої роботи, ніж учительська,

Нема виснажливішої роботи,

Де нерви паляться ,мов хмиз сухий,

Де серце в клекоті і в чаді,

Але нема щасливішої долі,

Коли людина з рук твоїх, Людино,

Іде у світ, на краплю світ людніє.

І. Драч.

Ось так влучно І. Драч описав роботу учителя. Учитель - це людина, яка за покликанням душі працює в школі. Людина, яка хоче, щоб наш світ став набагато кращим. Школа – це наш другий дім, адже саме в школі нас вчать всьому, що потрібно знати і уміти в житті. Школа допомагає людині знайти себе, обрати майбутню професію. Вперше ми переступаємо поріг школи маленькими дітьми, а покидаємо її вже дорослими. Шкільне життя насичене веселими пригодами, і перш за все цікавими уроками. Протягом усього життя ми повинні поважати вчителів, адже саме вони віддають нам всі свої знання та терпіння.

Вісім років тому я вперше переступила поріг школи, де нас зустріла наша перша вчителька Кобель Наталія Василівна, яка допомогла нам поступово пізнати світ. Саме вона була для нас вчителем, другом та другою мамою. Часто перших вчителів порівнюють з мамою. Це все тому, що вона нас разом з нашими батьками вчила всьому, що знадобиться в подальшому житті. Протягом навчання в школі вчителі завжди поряд і вони відповідають за своїх учнів. Учитель несе за плечима велику ношу – Знання, які вони передають своїм учням. Учитель – це найпотрібніша професія в світі.

Катерина Миргородсьа, учениця 8 класу

***

Коли я закінчила початкову школу і перейшла до середньої, то познайомилася з багатьма учителями. Вони всі дуже незвичайні і особливі. Кожен любить свій предмет і вкладає цю любов в учня. Мені хочеться сказати, що коли вчитель довподоби, то його предмети цікаві.

Вчителька української мови і літератури Годзенко Надія Миколаївна – добра і справедлива. Вона відкрила мені незвичайну красу нашої рідної мови. Коли вчителька розповідає, то її хочеться слухати, знов і знов, бо її розповідь - ніби спів соловейка. На цих уроках ми дізнаємося про культуру нашого народу, його історію.

Готуючи домашні завдання з української мови чи літератури, я з нетерпінням чекаю наступної зустрічі з улюбленим учителем, щоб пізнати нове та невідоме.

Олеся Дзиґа, учениця 6-Б класу

***

«…Учитель! Слово ж яке!.. Учитель! Легко сказати! У нашій країні, де вчиться кожна дитина, вчитель - це перша людина. Майбутнє наших дітей, нашого народу - в руках учителя, в його золотім серці. Треба б, побачивши його на вулиці, за п’ятдесят метрів шапку скидати з поваги до нього», - говорив Олександр Фадєєв про вчителя. Дійсно, професія вчителя - дуже важка і відповідальна. Адже в його руках майбутнє нашої держави. Як це благородно - давати іншим знання,бути порадником і взірцем. Звичайно, далеко не кожний може стати справжнім учителем, для цього потрібно багато працювати, займатися самоосвітою, щоб уроки стали цікавими і корисними.

Чого вчать нас учителі? Математики, фізики, географії, біології. Вони розвивають нашу увагу, пам’ять, уяву. Вони стараються допомогти нам знайти свій шлях у житті. А головне - своїми справами і словом учать найвищої на світі науки - бути людьми.

Ідеальний учитель розуміє, що він не вставить учню свій мозок і не проживе за учня його життя, а тому доблесть вчителя – зробити учня самостійним, відповідальним, стійким до життєвих випробувань. Він покаже цінність кожної дитини. Він виявить здібності, а значить - розвине індивідуальні якості учня, задає напрям розвитку дитини. Учитель обов’язково повинен знати дитячу психологію, розуміти душу дитини і вміти ставити собі запитання: «А ти завжди правий?» Я вважаю, що кожен вчитель гідний любові і ласки, поваги.

Тож хотілося б сказати вчителям: «Дякуємо вам за ваше терпіння, мудрість, уміння віддавати тепло і доброту своєї душі дітям».

«Учитель для школи - це ж те саме,що сонце для Всесвіту. Він джерело тієї сили, яка надає руху всій машині» (А.Дістервег).

Ярослава Кобель, учениця 6-А класу

***

Доки живуть на світі вчителі та учні, доти світ перебуватиме у постійному розвитку, який веде до оновлення, духовного збагачення, моральної досконалості.

Учитель прагне створити особистість. Таке ж бажання мають і наші батьки. Тому ставлення до вчителя, на мою думку, має бути таким, як до батька й матері. Та, на превеликий жаль, не всі учні це розуміють. Важко  навіть уявити собі, скільки душевних сил, енергії, знань, умінь треба докласти, щоб виростити і виховати справжніми людьми таких різних, не схожих між собою дітей!

Учитель для мене - друг і порадник. Він уміє відчувати мій настрій, побачити в моїх очах  якусь тривогу чи зажуру - і підтримати, захистити від біди, застерегти від необдуманих кроків.. За це він не вимагає ніякої винагороди. Вчить нас бути вдячними батькам і старшим друзям як за похвалу, так і за докір, бо похвала свідчить про твоє вдосконалення, а докір чи осуд допомагають зрозуміти якісь помилки і навчитися жити по-людськи.

Учитель розкриває перед учнем усі таємниці буття: вчить розпізнавати добро і зло, щирість і підступність, багатство душі і духовну убогість... Він вчить нас пізнавати самих себе, привчає мислити, аналізувати життєві ситуації, бути співчутливим до чужого горя, уважними до слабких і немічних, милосердним до тих, хто потребує допомоги.

Я дякую вам, вчителі, за те, що ви є, і за те, що ви такі, як є. Низький уклін вам за вашу працю та терплячість.

Лілія Самандрос, учениця 10-А класу

***

Із тисячі професій на землі, 
Які вже є, 
Яких ще будуть вчити, 
Є головна – як вищий, сущий хліб, 
І назва цій професії – учитель. 

Усі дороги і стежки починаються зі школи, адже у школа дає нам ті знання, які допомагають протягом усього життя. Завдяки цим знанням кожен досягає того, чого хоче. І лікар, і суддя, і бізнесмен, і  агроном спочатку були учнями. Крім необхідних  і важливих знань, учитель дає учням уроки доброти і людяності, прививає кращі риси. Без перебільшення можна сказати, що учитель творить людину. Стародавня мудрість говорить: якщо твої плани розраховані на рік – сій хліб, якщо твої плани розраховані на десятиліття – посади дерево, якщо твої плани розраховані на століття – навчай дітей. Отож, від учителя залежить майбутнє.

У кожної людини є улюблений учитель, і багато хто називає улюбленими своїх перших вчителів, бо саме вони відкривають перед маленькими школярами новий світ, стають для дітей другими мамами. Моєю улюбленою вчителькою також стала моя перша  вчителька. А це моя мама – Миргородська Надія Володимирівна. Такою ж доброю, чуйною, відповідальною і вимогливою як до мене, Надія Володимирівна була до всіх дітей, моїх однокласників. Вона дала нам міцні знання, виховувала дисциплінованість, розвивала здібності й таланти. Незважаючи ні на які негаразди, Надія Володимирівна була завжди спокійна, усміхнена, життєрадісна. Я завжди захоплююся мамою, адже знаю, скільки часу, сил і здоров’я потребує її робота. Великий педагог В. Сухомлинський сказав: «Учитель готується до хорошого уроку все життя. Така духовна і філософська основа професії й технології нашого труда; щоб дати учням іскру знань, учителю потрібно увібрати ціле море світла». 

Я переконана, що немає в світі професії важливішої і виснажливішої, радіснішої і необхіднішої людям, ніж професія учитель.

Галина Миргородська, учениця 10-А класу

***

Серед учителів є особистості, що стають виразниками свого часу, взірцем і прикладом для всіх учнів, колег, сусідів, односельців. Такою людиною, на мою думку, є вчитель української мови та літератури, заступник директора з навчально-виховної роботи Бутенківської ЗОШ І-ІІІ ст. імені Ю.П. Дольд-Михайлика Андрейко Марія Миколаївна.

Навчає вона мене з п’ятого класу. За цей час учителька не тільки розвивала мої творчі здібності на уроках, а й використовувала різні форми позакласної роботи, не шкодуючи для цього вільного часу. І не дивно, що багато учнів у школі саме з її предметів посідають на районних та обласних олімпіадах, мовознавчих та літературознавчих конкурсах призові місця. Вона не просто проводить уроки, а прищеплює любов до рідної мови і літератури, виховує патріотів України. А які свята організовує Марія Миколаївна для школярів! І завжди це наскільки цікаво і захоплююче. Це до снаги не кожному вчителю, а лише кращим із кращих. Саме тому я вважаю її своєю улюбленою вчителькою.

Людина приходить на цю землю, щоб не лише споживати плоди цивілізації , а й для того, щоб залишити про себе добрі спогади. А Марія Миколаївна в кожного учня вкладає  душу. Добра , щира, завжди привітна й усміхнена. Андрейко Марія Миколаївна – це той учитель, яким пишається наша школа.

Анастасія Штефан, учениця 11 класу

***

Професія вчителя – дуже важка і відповідальна. В його руках майбутнє нашої держави. Праця вчителя складна: підготовка до уроків, перевірка зошитів, позакласних заходів – усе це забирає багато сил і часу.

Я вважаю, що кожен вчитель гідний любові й поваги. Мені подобаються всі вчителі, але найбільше – вчитель української мови і літератури, а також мій класний керівник Федь Світлана Володимирівна. На її уроках ми відкриваємо світ рідного слова й української літератури, духовні скарби української нації.  Розповіді Світлани Володимирівни про українських письменників, їхні твори – захопливі подорожі в минуле. Правила української мови стають простими і зрозумілими, коли їх пояснює  учителька, нагадуючи нам, у чому секрет їх розуміння, рядками вірша  Д. Білоуса: «…Хто любить, той легко вчить». Сама ж учителька і на уроках, і в повсякденному спілкуванні подає нам приклад того, як треба ставитися до рідної мови - мова її правильна, чиста і мелодійна.

Світлана Володимирівна – добра, чуйна , уважна, справедлива, саме ці риси назве кожний учень, якого вона виховує, за кожного піклується, завжди дасть пораду, підтримає, допоможе, якщо ж учинив недобре, то не пропустить повз увагу. Приводів і для радості, і для прикрощів вистачало у нашого класного керівника, адже з п’ятого класу по дев’ятий клас нас було тридцятеро – 10 дівчат і 20 хлопців. Але у пам’яті залишаються все ж таки тільки гарні, веселі, важливі моменти організованих і проведених разом зі Світланою Володимирівною змістовних уроків, цікавих позакласних заходів, екскурсій, корисних справ. З 1 вересня на базі нашого класу створено два профільні класи - філологічного і суспільно-гуманітарного профілю. Розпочалася нова сторінка шкільного життя. У 10-А класі (філологічного профілю) ми маємо можливість набувати необхідних навичок, поглиблювати свої знання з української мови і літератури, розвиватися, дорослішати й мужніти під керівництвом своєї улюбленої вчительки.

Від імені всіх десятикласників, вихованців теперішніх і колишніх, хочу висловити глибоку вдячність улюбленій учительці за невтомну працю і терпіння, небайдужість, турботу й розуміння, за серце, подароване нам.

Оксана Трус, учениця 10-А класу

***